Сторінка практичного психолога

Вас вітає практичний психолог!

Рада вітати вас на своїй сторінці!
Тут ви знайдете корисну інформацію, поради для батьків і педагогів, матеріали для розвитку дітей.

На сторінці ви зможете:

отримати рекомендації щодо підтримки емоційного стану дитини;
дізнатися, як допомогти малюкові адаптуватися до дитячого садка;
ознайомитися з формами роботи психолога;
знайти вправи, ігри та казки для розвитку емоційного інтелекту, уваги й уяви;
почерпнути натхнення для спільної творчості з дітьми.

Запрошую вас до співпраці, відкритого спілкування та цікавих відкриттів! 🌈
Разом ми створимо простір радості, гармонії та психологічного комфорту для кожної дитини 💖

🕐 Графік проведення психологічних консультацій

Психологічні консультації для батьків відбуваються:

щопонеділка — з 12:00 до 13:30;
щосереди — з 12:00 до 14:00.

Запис на консультацію можна здійснити особисто або через вихователя вашої групи.

Мета діяльності практичного психолога

Збереження та зміцнення психічного здоров’я дітей.
Психологічний супровід усіх учасників освітнього процесу.
Допомога дитині у гармонійному розвитку, адаптації до дитячого садка, формуванні впевненості в собі.
Підтримка педагогів та батьків у питаннях виховання, спілкування та подолання труднощів розвитку.

Основні напрями роботи

🧩 З дітьми:

спостереження, психодіагностика, розвивальні заняття;
корекційні вправи та ігри для розвитку уваги, пам’яті, мислення, емоційної сфери;
арт-терапевтичні техніки: казкотерапія, ізотерапія, пісочна терапія, мандалотерапія, краплетерапія;
хібукі-терапія — як спосіб подолання тривоги та розвитку емпатії.

👩‍🏫 З педагогами:

тренінги з елементами арт-терапії для збереження психоемоційного балансу;
консультації з питань взаємодії в колективі та з дітьми;
профілактика професійного вигорання.

👨‍👩‍👧 З батьками:

індивідуальні консультації з питань виховання та розвитку дітей;
рекомендації щодо подолання дитячої тривожності, агресивності, адаптаційних труднощів;
просвітницькі заходи, статті та пам’ятки.

Консультації,поради та рекомендації від психолога

Міжнародний знак «ДОПОМОЖИ МЕНІ» – це стриманий сигнал, який ми можемо надіслати комусь із знайомих або зовсім незнайомій нам людині.

Як нічні тривоги впливають на дитячу психіку

Магічні слова у спілкуванні з дитиною

Причини дитячої агресії

Стрес – це реакція організму на подразнення, де подразником є ситуація. Більшість дітей сьогодні перебуває під впливом стресу, оскільки посилюється психічна діяльність дитини у зв’язку з необхідністю засвоєння і переробки великого обсягу інформації (інформаційний стрес). Виникає перенапруження фізіологічних систем організму під впливом емоційних чинників (емоційний стрес).

У невеликих кількостях стрес може бути «позитивним». Але надмірний стрес – «токсичний» і може вплинути на поведінку дитини, її працездатність, здоров’я, взаємини з оточенням і в родині.

Причини стресу у дитини:

патологічні спадкові фактори;
особливості особистості;
вік (юнацький, пізній);
особливі періоди життя;
тяжкі «удари долі» (війна, смерть чи розлучення);
негативні потрясіння;
стихійні лиха;
нездатність чи втрата довірливих взаємовідносин зі своїм близьким оточенням;
низький рівень чи відсутність соціальної підтримки;
фізичні та емоційні перенапруження під час навчання;
великі зміни в сім’ї (розлучення, переїзд або навіть народження нового члена сім’ї);
надмірно щільний графік (навчання, зайняття спортом, відвідування гуртків тощо) і невеликій перепочинку між різними видами зайнятості.
психологічний тиск на самого себе (людина-«приклад» у всьому і боязнь робити помилки);
шкільний стрес (страх покарання та отримання незадовільної оцінки, нездатність засвоїти шкільний матеріал, перевтома під час навчальних занять);

Дослідження показують, що негативний вплив стресу є більш глибоким на дітей, які молодші 10 років. За даними Американської психологічної асоціації, близько 20% дітей повідомляють про те, що вони відчувають сильну тривогу і напруження, але на жаль, тільки 3% батьків можуть оцінити наявність стресу у своєї дитини.

Панічна атака у дитини:як підтримати в моменті

Як допомогти дитині, коли їй страшно. Швидке втручання. Практикум безстрашного Дитинознаства від Світлана Ройз.

Тема страхів у дітей різного віку зараз загострена. Стрес спровокував те, що дитина могла вже давно пройти у своїй «віковій нормі». Нижче — прості дії, які можуть використовувати дорослі.

Запропонуйте дитині уявити, що навколо неї сфера, що світиться. Долонями (пантомімою) навколо себе вибудовуйте кордони. Все, що лякає – залишається за цією кулею. Вона складається і з власної сили та любові.

Скажіть, аби дитина міцно стиснула вашу руку. А тоді проговоріть їй вголос: «У тобі стільки сили, яка допоможе впоратися із будь-яким страхом».

Поверніть дитину у відчуття «теперішнього» — попросіть торкнутись кількох різних по фактурі та температурі об’єктів, знайдіть 2-3 об’єкти зеленого кольору (зелений сприймається як спокійний, безпечний), випийте води, вимовляйте «брррррррр», зробіть якусь смішну пику.

Спробуйте відштовхнути страшний образ руками – відкиньте його від себе зі звуком.

Розітріть долоні, покладіть на нирки, розітріть долоні, покладіть на ребра, потім розтертими долонями простукайте своє тіло, ніби вибиваєте килимок.

Навчіть дитину, що у неї є «чарівна кнопка», що допомагає впоратись зі страхом — знаходиться між мізинцем та безіменним пальцем.

Запропонуйте уявити, що те, що лякає, ми зменшуємо до такого розміру, що можна стиснути в кулак, сховати в сірниковій коробці.

Крикніть голосно: «Страх — йди. Я тебе не боюсь!»

Додайте до образу, що лякає, якусь смішну деталь (наприклад, до образу злої людини – бантик чи величезні вуха слона, чи курячі лапки)

Якщо дитину злякав образ, який він бачив у мультфільмі чи кіно, то цю картинку страшної події слід відправити назад у мультфільм. Плескайте в долоні, ніби «запечатуючи» цей образ знову у мультфільмі. Можна запропонувати – в уяві стерти цей образ гумкою.

Якщо дитину налякав страшний сон – після пробудження, як режисери змінюйте сюжет.

Якщо дитину злякав звук, помасажуйте вуха, обов’язково скажіть – це був звук (такий)…. Все вже минулося. ми в безпеці.

Уявіть, що страх можна зменшити та покласти у сейф. Закрийте сейф на замок, перев’яжіть ланцюгом, мотузкою і відправте кудись на далеку планету або під землю, або океан.

Важливо пам’ятати:

Коли дитина каже, що їй страшно – найбільший її страх, що її не приймуть, висміють. Найдивніший страх ми сприймаємо як реальний, він є у реальності дитини. Тому ми допомагаємо дитині, не знецінюючи її почуття. Якщо ми їй скажемо — нічого страшного немає — вона не перестане боятися. Вона залишиться зі страхом наодинці.

Будь-яка складна ситуація може стати містком для близькості.

Алгоритм:

Підтримка. Замість слів: Ти ж великий, тут нічого боятися (ці слова раціональні, звучать, як знецінювання), – Ти виглядаєш наляканим. Бачу, що тобі страшно.

Близькість: Я з тобою (можна сказати словами, можна обійняти, взяти на руки, взяти за руку), — Чого ти боїшся? — Адже важливо, щоб дитина від загального «я боюся» перейшла до конкретного Я боюся темряви, Я боюсь, що на мене нападуть монстри, Я боюсь, що загублюсь.

Коли ми знаємо, що конкретно лякає дитину, ми можемо вибрати спосіб трансформації.

Нормалізація: Знаєш, я боялася у твоєму віці та навіть зараз іноді боюсь. Зараз те, що відбувається, дійсно страшно. Я точно знаю, що ми впораємося. Ми можемо з тобою зробити.

Трансформація: (конкретні дії та практики вище).

Ви могли побачити, що у всіх ідеях — дитина і дорослий — суб”єкт, відчуває свою силу і сам робить дію.

Це — так звані «швидкі практики». Те, що можуть робити батьки, щоб зняти гострий стан. Трансформацією, глибокою роботою, мають займатися спеціалісти.

UNICEF