Криза 3-х років у дитини – що потрібно знати батькам.

7 Вересня, 2024

У ранньому віці між вами та дитиною не було особливих розбіжностей. Мама й тато могли повністю обирати, що малюк їстиме, який одяг носитиме та коли йтиме на прогулянку. Але приблизно з настанням 3-річного віку, в дитини з’являються власні бажання — впевнені та чіткі. Малюк хоче бути особистістю, й починає агресивно відстоювати це право. Все частіше батьки чують “Ні”, “Я не буду”, “Я це не хочу”.

Ще вчора чемна та слухняна, дитина наче стає неконтрольованою. Такі різкі зміни у поведінці пов’язані з періодом розвитку дитини: відбувається активне становлення особистості. Говорячи простими словами, малюк перестає бути у повній “зв’язці” з батьками, вчиться відокремлювати свої бажання та очікування мами й тата. У психології цей термін отримав назву “криза трьох років”.

Пам’ятайте: криза 3 років — не хвороба і не проблема. Це нормальний етап розвитку особистості.

Симптоми кризи 3 років

Як же батькам зрозуміти, що зміни в поведінці улюбленого чада – це вікова криза, а не різко зіпсувався характер? Ось основні моменти, на які варто звернути увагу:

дитина проявляє впертість, наполягає на своєму
відмовляється робити те, про що його просять
хоче все робити сам, вважаючи себе дорослим
часто вередує, влаштовує істерику
малюк дає негативні оцінки людям
робить все навпаки, кусається, б’ється
виявляє почуття власності, жадібність
маніпулює дорослими
боїться темряви, висоти, чужих людей
задає багато питань, вимагає до себе увагу

Поради та рекомендації батькам, як успішно пройти кризу 3 років?

проявляти витримку і терпіння;
не зриватись на крик, не карати;
заохочувати самостійність, якщо це не шкодить дитині. Нехай він сам вирішить, що одягне, зав’яже шнурки, вибере що буде їсти, обере посуд з якого буде їсти;
якомога менше забороняти;
дозволяти не все, пояснюючи чому;
батьки повинні бути прикладом для малюка;
у вихованні потрібна єдина позиція дорослих. Мама, тато, бабусі й дідусі повинні діяти узгоджено, не суперечачи одна одній;
рідко говорити «ні» і «не можна», і не змінювати свого рішення;
не піддаватися на провокації в разі істерик, навіть якщо це відбувається на вулиці, або в магазині. Зберігати спокій, щоб не відбувалося. Дитина часто зазнає дорослих. Довго кричати він не буде. До крайніх форм справа доходить дуже рідко;
не змушувати, а пропонувати і просити. Можна запропонувати вибір.

не критикувати поведінку дитини при людях. Якщо він не хоче щось робити, краще залишити його в спокої. Якщо його зацікавить те, що відбувається, через деякий час він приєднається;
дякувати дитині за допомогу та підтримувати за успіхи. Так у малюка підвищується самооцінка.
частіше кажіть дитині про те, як ви її любите, більше з ним розмовляйте та слухайте, цікавтеся його думкою.

Позитивні наслідки кризи 3 років

розвивається мова
дитина стає самостійним
встановлюються довірчі відносини з членами сім’ї
формується воля, гордість за досягнення

При дотриманні вищевикладених рекомендацій, батьки навіть не відчують ніякої кризи 3 років. Він гостро проявляється в тих випадках, коли дитину часто лають, пригнічують його ініціативу або надмірно опікують.

Часові межі цього періоду від 2,5 до 4 років. Його тривалість залежить від методів виховання і особливостей особистості малюка. Цей складний період треба пережити разом з ним: мудро і терпляче.